17 сонет Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


17

В майбутньому, лиш за моїм сонетом,
Чи хтось повірить у твою цнотливість?
За строфами, як за родинним склепом,
Щит для очей - панує таємничість.

Поглянь ще так: зумій я описати
Красу очей твоїх, статуру, вроду:
«Поете, - скажуть, - годі вам брехати.
Земля таких мужів не мала зроду».

І осміють листок мій пожовтілий,
«Казкар» - мені навісять ярличок,
Або, ще гірше, скажуть: «Він нещирий,
Як лис старий з Езопових байок».

Якби в ті дні твій син щасливо жив,
То б світові красу твою явив.

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)


17

В майбутньому хто повірить моїм віршам,
Якщо вони були сповнені твоєю найвищою гідністю?
Хоча, відає небо, що це - неначе могила,
Що ховає твоє життя і навіть наполовину не показує твоїх якостей.
Якби я міг викласти у письмовій формі красу  твоїх очей
І в свіжих проявах перерахувати всі твої чари,
То у наступному сторіччі сказали б: «Цей поет бреше,
Бо настільки Божественна краса ніколи ще не торкалася лиця жодної людини».
Тому, можливо, що мої нотатки (вже пожовклі від віку)
Були б осміяні, неначе старці, котрі більше верзуть верзиці, аніж говорять правду,
І те, що належить тобі по праву, назвали б неприборканою уявою поета
Або ж пишним складом античної пісні. 

Одначе якщо доживе до тієї пори хтось із твоїх дітей,
То будеш ти двічі живий: у ньому, а також у моєму вірші.


№ 17
Who will believe my verse in time to come
If it were filled with your most high deserts?
Though yet heaven knows it is but as a tomb
Which hides your life, and shows not half your parts.
If I could write the beauty of your eyes,
And in fresh numbers number all your graces,
The age to come would say ‘This poet lies;
Such heavenly touches ne'er touched earthly faces’.
So should my papers (yellowed with their age)
Be scorned, like old men of less truth than tongue,
And your true rights be termed a poet's rage,
And stretched metre of an antique song:
But were some child of yours alive that time,
You should live twice, in it and in my rhyme.


Рецензии