14 сонет Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

14

Не від сузір’їв судження мої.
Хоч я планетник – не берусь гадати
Про розбрат, війни, голод, врожаї,
Якої і коли біди чекати.

Тлумачити не стану хід зірок
На кожен день для кожної людини.
І не скажу царям, мов той пророк,
Які на них чекають переміни.

І тільки зірочки твоїх очей
Мені дають підставу провіщати:
У зорянім садку своїх дітей
Ти завжди будеш радо процвітати.

Не збагатишся дітьми – діло ясне:
Твоя планида  западе і згасне.


СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

14

Не від зірок я об’явлення черпаю,
Та все ж, мені здається, я знаю астрономію,
Хоч не настільки добре, щоб провіщати злу і добру долю,
Прихід чуми та смерті від голоду, і те, як проявлять себе пори року;
Також не можу провіщати, що буде найближчим часом
І передбачити кожній людині, коли з нею станеться біда,
Або ж казати принцам, чи все в них буде добре,
За тими знаменнями, які я бачу на небі.
Проте з твоїх очей я черпаю свої знання,
Постійні зорі в них спостерігаю, які кажуть,
Що правда і краса будуть процвітати разом,
Якщо ти обереш шлях самозбереження.
Інакше ось що тобі провіщаю:
Твоїм вінцем стане побачення краси і правди з могилою.


№ 14
Not from the stars do I my judgement pluck,
And yet methinks I have Astronomy,
But not to tell of good or evil luck,
Of plagues, of dearths, or seasons' quality;
Nor can I fortune to brief minutes tell,
Pointing to each his thunder, rain and wind,
Or say with princes if it shall go well
By oft predict that I in heaven find:
But from thine eyes my knowledge I derive,
And constant stars, in them I read such art
As truth and beauty shall together thrive
If from thyself, to store thou wouldst convert:
Or else of thee this I prognosticate,
Thy end is truth's and beauty's doom and date.