Звела нас доля,ніби знала
У ті далекії роки
Діток п`ятьох подарувала
З тобою стали ми батьки
Які, це Господу судити
Як прожили це теж йому
Не будем долю ми корити
Самі ми знаємо чому
Було усе і радість й горе
Було кохання і розбрат
Були і злидні й грошей море
Та щастя більш було в стократ
Та все так миттю промайнуло
Немов весняний цвіт злетів
Тепер лиш згадуєш що було
А я пожити ще б хотів
10.07.2006 року
Автор:Александр Селезнёв,Никополь
Ностальгия за прошлым
© Copyright: Селезнёв Александер, 2013
Свидетельство о публикации №113080906396
Свидетельство о публикации №113080906396
Рецензии