Навіщо знов безжально покохала
Повірила у те, чого ніколи не було
І кожен погляд твій із посмішкою зустрічала
Сенсу давно вже не було
Я час свій гаяла несамовито
Тільки на те, щоб написав "привіт"
Та спогади оті тобой,здається позабуто
А спроби зроблені, злетять у космос, наче зореліт
Поруч з тобою я була щаслива
Наївно віривши у все, що говорив
То була ілюзія моя мінлива
Яку ти сам створив
Так трапилось,що розійшлись наші дороги
Наврядчи швидко почуття покинуть нас
Не допоможуть тут ніякі застороги
Чому ж ти не сказав завчас?
Що байдуже тобі до мене
Навіщо зараз через тебе я страждаю
Все,що пов'язує мене з тобою в минуле вже відправлене
Далеко так аж до небокраю...
Я все памятаю
© Copyright: Симуляция Сарказма, 2013
Свидетельство о публикации №113080808466
Свидетельство о публикации №113080808466
Рецензии