То просто натура дурна...
І грітись фруктовим чаєм.
Мені вже набридло омріяне літо.
Я осінь тепер зустрічаю.
Набридло щоночі себе все картати,
За те, що давно наробила...
Запізно мені своє щастя латати.
Його я давно погубила.
Я все поламала. Все потрощила.
Напевно, то в мене натура така.
Пробач мене, любий. Я справді любила.
Любов`ю маленького....жебрака.
У мене ж насправді нічого немає.
Лиш ти, чи те, що лишилось.
Тепер тебе інша давно обіймає.
Чи то мені просто наснилось?
Був ранок холодний. Ми разом сиділи.
Яка ж я щаслива була!
Мій любий, пробач. Я насправді любила.
То просто натура дурна...
Свидетельство о публикации №113080810107
Цей сум на душі ворушити...
Кохала, і доля мене не зламала,
І спробую далі я жити.
Нехай і та інша отримає клаптик
Того, що бажала кохати,
На світі мені залишилося жити,
І є в мене батько і мати.
Знайдеться такий, що мені до вподоби,
Я крапку не ставлю в коханні,
В житті головне, щоб не лізли хвороби,
Почую слова ще визнання!
Франц Юзер 13.08.2013 14:47 Заявить о нарушении
Не в цьому моя є біда...
Минуле своє я ніяк не забуду...
Причина - натура дурна..
Дякую за відгук :)
Ксения Сидень 13.08.2013 17:01 Заявить о нарушении