То просто натура дурна...

Мені б з тобою втекти від світу,
І грітись фруктовим чаєм.
Мені вже набридло омріяне літо.
Я осінь тепер зустрічаю.

Набридло щоночі себе все картати,
За те, що давно наробила...
Запізно мені своє щастя латати.
Його я давно погубила.

Я все поламала. Все потрощила.
Напевно, то в мене натура така.
Пробач мене, любий. Я справді любила.
Любов`ю маленького....жебрака.

У мене ж насправді нічого немає.
Лиш ти, чи те, що лишилось.
Тепер тебе інша давно обіймає.
Чи то мені просто наснилось?

Був ранок холодний. Ми разом сиділи.
Яка ж я щаслива була!
Мій любий, пробач. Я насправді любила.
То просто натура дурна...


Рецензии
Не треба корити за теб що бажала,
Цей сум на душі ворушити...
Кохала, і доля мене не зламала,
І спробую далі я жити.

Нехай і та інша отримає клаптик
Того, що бажала кохати,
На світі мені залишилося жити,
І є в мене батько і мати.

Знайдеться такий, що мені до вподоби,
Я крапку не ставлю в коханні,
В житті головне, щоб не лізли хвороби,
Почую слова ще визнання!

Франц Юзер   13.08.2013 14:47     Заявить о нарушении
В кохання я вірю, воно іще буде.
Не в цьому моя є біда...
Минуле своє я ніяк не забуду...
Причина - натура дурна..

Дякую за відгук :)

Ксения Сидень   13.08.2013 17:01   Заявить о нарушении