Спитаю я б лу л лею

  Спитаю  я  білу  лілею.               

Усе  поле  жовтіє,  рясніє,
Зацвіла  у  саду  моїм  вишня,
Моє  серце  так  п’янко  хмеліє,
Розгорілася  пристрасть  вчорашня.

Приспів:     Спитаю  я  білу  лілею,
             За  що   чорні  очі  кохаю?
             Спитаю  у  літнього  ранку ,
             Чи  довго  я  буду  за  бранку ?

Защеміло  незвано,  неждано,
 І  буяє  в  душі  весна  рання,
Загриміло  та  щось  забриніло,
Пробудилося  моє  кохання.

Не  спитала  я  в  серця  чи  хоче?
Знов  зігрітися  -  я  не  спитала?
Заглянула  ще  раз  в  твої  очі,
І  пропала  я , знову  пропала.

Не  можу  тепер  я  заснути,
На  тебе  чекаю  щоночі,
Дивлюся  на  зоряне  небо,
І  бачу  смарагдові  очі.

Зболілі  в  моїй  душі  струни,
Знов  грають  в  душі  моїй  звінко,
І  щастя  ллється  рікою,
Кричать  водограї  нам  гірко!

Співають  в  саду  соловейки,
Зозуля  кує  у  діброві,
Ми  знову  зустрілись  потайки,
Цілую  твої  чорні  брови.

автор: Н.П.Рубан.


Рецензии