Ше так не скоро до розлуки
Аж ціла ніч і ще півдня.
Вогонь тобі цілує руки,
Як пустотливе цуценя.
І ти безжурно гладиш ватрі
Веселу мордочку руду…
А що там завтра?
Що там - завтра…
Дозволь, я погляд відведу.
Дозволь, я просто сяду ближче,
Довірюсь ночі і вину,
Запам’ятаю це обличчя
В непевних відблисках вогню.
Ти ж бач, - я жінка, стебелинка,
Дмухни на неї - і згорить.
І тільки зірка, як вуглинка,
Усе світитиме згори.
м.Вінниця
Свидетельство о публикации №113080503500