Мені з Америки дзвонила
Дівчина з нашого села.
На рідній мові говорила,
Мене в дитинство повела.
Туди, де хлопці та дівчата
Пісні співали до зорі,
А ранком йшли пшеницю жати
Траву збирати для корів.
Туди, де соняшника поле
За обрій линуло на схід.
Де наче острів в синім морі
Стояла наша рідна Січ.
Де білі хати між садами,
Ніжно щебечуть солов’ї,
Де в перевулку, на поляні
Сховані родичі мої.
Я пам’ятаю ту громаду
Безмірно добрих пахарів,
Які завжди дадуть пораду,
Багато скажуть добрих слів.
30.06.12
Мен з Америки дзвонила
© Copyright: Василь Бондаренко, 2013
Свидетельство о публикации №113080407900
Свидетельство о публикации №113080407900
Рецензии
Василь!
Дуже гарний та цікавий вірш - спогади про дитинство, рідну землю.
Вони викликають почуття ностальгії.
Виктор А., Одесса
Виктор Аугустыняк 2 27.05.2017 14:44 • Заявить о нарушении
Дуже гарний та цікавий вірш - спогади про дитинство, рідну землю.
Вони викликають почуття ностальгії.
Виктор А., Одесса
Виктор Аугустыняк 2 27.05.2017 14:44 • Заявить о нарушении