Не всім відомо, варто чи ні...
Багато світла вже погасло.
Любов даруючи тобі,
Самотність - твоє гасло.
Тепла кава, вільне ліжко,
Все таке знайоме, все таке минуле.
Воно окутує мене, так ніжно,
Немов воно справжне, не затонуле.
Солов`їна пісня для нас грала,
Небо й зорі кликали нас.
Козкові наміри я мала ,
Але колишній вогонь в тебе згас...
Не стану двері відчинять у пекло,
Від жалю натянута струна ,
В душі так сильно серце припекло .
Це все та самотність, це все вона !
Покинула життя твоє, заважати не стану ,
Все це так спонтанно і не зрозуміло .
Мене це може вбити, потрапивши до капкану ,
І твоє бажання робиць це дуже вміло .
***
© Copyright: Екатерина Гилева, 2013
Свидетельство о публикации №113080405637
Свидетельство о публикации №113080405637
Рецензии