Театр

Кольоровий короткий кадрик  - 
Третій ярус, мов край безодні.
В переповненому театрі
Ми  -  самотні.
Ми  -  самотні. Нас тільки двоє.
Ти  -  для мене. А я  -  для тебе.
Над землею і над юрбою
В театральнім високім небі.

Десь далеко внизу вельможі,
Їхні слуги і їхні кралі.
Ми удвох у порожній ложі,
В піднебесному задзеркаллі.

Ледве чутно співають лютні,
Теж невидимі і високі.
Бачиш, скільки зібралось люду
В грандіозну для нас масовку.

Щоб незримі для всього світу
Ми творили маленький храмик
Над оркестрами і софітами,
Понад долями і роками.

Кольорова сліпучість кадру.
Так, для згадки, не для історії.
Я погоджуюсь  -  світ  - театр.
Не останні ми в нім актори!


м.Вінниця


Рецензии