Не судилося

Ми пішли з тобою
В зелен-гай гуляти,
Сіли в холодочку
Душу звеселять.
Мріяв я рукою
Стан твій обійняти,
Вишиту сорочку
Так хотів зім'ять...

Та не судилося мені цього зробити,
Бо налетів із поля сильний вітерець.
Та я продовжую весь час тебе любити,
Ми все одно підем з тобою під вінець.

Нічка промайнула,
Засвітило сонце,
В гості я таємно
Йшов тебе вітать.
Щиро усміхнулась
Ти через віконце,
Думав, ще хвилина,
Й буду цілувать...

Та не судилося мені цього зробити,
Бо сильно вдарив ззаду рогом баранець.
Та я продовжую весь час тебе любити,
Ми все одно підем з тобою під вінець.

Сонечко заходить,
Вечір наступає,
Я до твого плоту
Стежку протоптав.
Місяць гарно сходить,
Аж душа співає.
Ти була не проти,
Щоб тебе кохав...

Та не судилося мені цього зробити,
Бо дав кийком по плечах зверху твій отець.
Та я продовжую весь час тебе любити,
Ми все одно підем з тобою під вінець.

30.09.2001