Я безкінечно закоханий в погляд,
В переплетіння тендітних долонь.
Сумніви марні- я б хоч на хвилинку
Волів доторкнутися до твоїх скронь.
Шкода, що в мріях частіше все сумно-
Поруч зі мною лиш думки й стіна.
Зіткана з марева трішечки мутного,
Дещо потріпаного, мов весна.
День у день ходим один біля одного,
Щось не пускає в обійми твої.
Ти, мабуть, горда. А може й цілована...
А раптом ми були разом уві сні?
Ти, на колінах моїх засинаючи,
Ледь божеволіла від наших мрій.
Спутана думкою, прірвою замкнена
Ласкаво дивилася з-під своїх вій.
Альтернативною
© Copyright: Олег Харьковский, 2013
Свидетельство о публикации №113080303794
Свидетельство о публикации №113080303794
Рецензии