Тримаю я обручку на руці
І думаю: що діяти я мушу?
Ти зруйнував всю молодість мені,
Зневічив серце і спаплюжив душу...
Де взять отрути, щоб заснуть на вік?
Навіщо мушу я надалі жити?
Колись був мій коханий, чоловік,
А зараз вже нема кого любити...
Забрав усе - то й душу забери,
Вона жива ще...та лишень жевріє...
Я віддала найкраще все тобі,
А ти стоптав мою любов і мрію...
Навіщо так зі мною ти - скажи?
Була я що: найгірша? невродлива?
Чи може жила в світі без душі?
На серці зараз...ні...не дощ - а злива...
Навіщо ти життя моє згубив?
Воно ж одне...Де маю друге взяти?
Замовкни серце - забагато слів...
Не ми з тобою - буде Бог карати...
Нема туги такої, що тужу...
Як лікуватися тепер я мушу?
Хотів ти долю зруйнувать чужу,
А зруйнував свою...і втратив душу...
Обручка...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2013
Свидетельство о публикации №113080207549
Свидетельство о публикации №113080207549
Рецензии