Зiрви iз неба мiсяця

І тулиться і горнеться
До берега вода.
Ніч плаче на три голоси,
Бо дуже молода.
Блукає попід липами
Мелодія проста.
І щось тихенько хлипає
В густих очеретах.

Це в серці не  поміститься,
Як небо у ставку.
Зірви із неба місяця
На повному скаку.
І мчи холодне сяйво це
На десяти вітрах
Туди, де розвівається
Шовкова грива трав,
Туди, де темінь лащиться,
Як чорний фокстер’єр
Над лісовими хащами,
Свічадами озер,
Над рівниною голою
І шпичаками гір,
Над волею, над долею
Аж до найвищих зір!


Зірви із неба місяця,
Зірви і не впусти!
Нехай звучить, як пісня ця
На всі земні світи!
Нехай бринить  і світиться
В міцних твоїх руках!
Зірви із неба місяця.
На тебе він чека…


Рецензии
І зіроньки-лелеченьки для нього не забудь,
бо місяченька зірваного огорне сум.

Светлана Борщ   02.08.2013 01:30     Заявить о нарушении