10-й сонет Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

10

Любов’ю твоє серце не палає -
Остуда всім закоханим у тебе.
Дай відповідь, не тільки я питаю,
Чому кохання ти женеш від себе?

Чому в тобі й довкола лиш руїни?
Чому злобливість ставиш над усе?
Твій храм душі ; вмістилище безцінне -
До пекла демон згуби понесе.

Отямся, друже, серцю дай спокою!
З нутра свого красою засвітись!
Неси добро у світ, щоб ми з тобою,
Як давні друзі, ніжно обнялись!

Благаю, стань, мов райдужний розмай,
Красу свою - нащадкам передай!

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

10

Який сором! - заперечувати, що ти несеш у собі кохання до когось,
Хто так само небайдужий до тебе.
Якщо хочеш, пишайся тим, що тебе люблять багато людей,
Та все ж очевидним є те, що ти нікого не любиш;
Адже ти настільки одержимий вбивчою ненавистю,
Що навіть сам проти себе плетеш змову,
Прагнучи віднайти той прекрасний дім, який можна зруйнувати,
В той час, як найголовнішим твоїм бажанням мало б бути його відновлення.
О, зміни думки свої, тоді, можливо, і я зміню свою думку!
Невже ненависті буде відведено краще місце у тобі, аніж ніжному коханню?
Будь, допоки живеш, милосердним і добрим до людей
Або ж постався хоча б до самого себе з добросердям:
Створи ж свою подобу заради мого кохання,
Щоб  твоя краса могла б жити в твоїх дітях або в тобі.


№ 10
For shame deny that thou bear'st love to any,
Who for thy self art so unprovident.
Grant if thou wilt, thou art beloved of many,
But that thou none lov'st is most evident:
For thou art so possessed with murderous hate,
That 'gainst thy self thou stick'st not to conspire,
Seeking that beauteous roof to ruinate
Which to repair should be thy chief desire.
O change thy thought, that I may change my mind:
Shall hate be fairer lodged than gentle love?
Be as thy presence is gracious and kind,
Or to thy self at least kind-hearted prove:
Make thee another self for love of me,
That beauty still may live in thine or thee.