Якщо рано вранці встати,
Та добра всім побажати,
То побачиш ти в віконці,
Як засяє світле сонце,
Що весь час нам душу гріє,
Та добро у нас засіє.
Ти відчуєш, як серденько,
Затріпоче так швиденько,
І побачиш ти раненько,
Соловейка біля неньки.
Як він їй пісні співає
Та всіх мудрості повчає,
Щоб ми людям не грішили,
Та щоб зла ми не творили,
Батька й матір поважали,
Всіх на шлях добра наставляли.
Соловейко придивився,
Та на мене пригрозився,
Підлетів й сказав тихенько:
"Бережи рідную неньку,
Вона в тебе найщиріша,
Найдобріша й наймиліша".
І на цьому розвернувся,
Полетів і посміхнувся.
Після цього зрозуміла,
Що добро потрібно сіять,
У милосердя серцем вірить.
Соловейко
© Copyright: Кравчук Наталья Борисовна, 2013
Свидетельство о публикации №113080108419
Свидетельство о публикации №113080108419
Рецензии