Де сонце яснеє встає,
Там ранок нам добро дає.
Ніде не світить сонце так,
Як в Україні, у садах.
В садах дівчата по весні
Співають гарнії пісні,
Там я зростала разом з братом,
Там нам казки розповідала мати.
Я буду в серці зберігати
Ось той садок і ті казки.
Та як сім'єю по весні
Любили ми порозмовляти.
Ми розмовляли про кохання,
Надію, віру й сподівання.
Та говорили ми завжди
Про наші ріднії краї.
Що всі ми діти України,
І цим пишатися повинні,
Бо наша мова солов'їна
І найгарніша Україна.
Садок
© Copyright: Кравчук Наталья Борисовна, 2013
Свидетельство о публикации №113080108290
Свидетельство о публикации №113080108290
Рецензии