Про нас колись будуть книжки писати,
Та зараз це не саме головне.
Вдається нам слова в рядки збирати,
Так непомітно й літо промине...
Життя наше ввійде в старечу осінь...
Ні!.. Хочу бути вічно молодий...
Щоб у зеленім заблудитися колоссі,
Щоб завжди жайворона чути спів живий !..
Ми тільки влітку можем насититись
Промінням сонячним і росами вночі...
Дай Бог ніколи нам не помилитись,
До щастя поскоріш знайти ключі...
Хоча про щастя можна промовчати,
Ми знаємо у чім його вінець –
Щоб для коханих жити і співати,
Тоді не страшний будь-який кінець...
Та що це я? Кінець завжди щасливий,
Як не в житті, то більшість у кіно...
Хай змиє гіркі думи тепла злива !
Хай довгим буде наше доміно !
Це наше літо! Тож забудьмо тугу,
Давай пірнемо в райське забуття...
Бери й даруй все, про що мрієш з другом,
Бо лише раз дається нам життя.
29.03.2002
Про нас
© Copyright: Виктор Дым, 2013
Свидетельство о публикации №113080106221
Свидетельство о публикации №113080106221
Рецензии
