Мене ніколи ти не помічаєш,
Ховаєшся від мене ти, тікаєш,
Не дивишся у вічі й дорікаєш
За цю палку мою любов!
Й страждати ти примушуєш завжди,
І робиш вигляд, що мене не знаєш,
А я молю весь час тебе: прости!
Прости. Люблю. – я інших слів не знаю!
Не знаю, бо для мене є лиш ти,
Такий красивий, вічний і бажаний...
І часто мені сняться страшні сни,
Що все ж не будеш жити ти для мене!
Знущаэшся
© Copyright: Юлия Ганненко, 2013
Свидетельство о публикации №113080100578
Свидетельство о публикации №113080100578
Рецензии