Вони – м’які і повні, як шарі,
Вона – таємна й вогка, як печера,
Вгорі дві оці, наче дві зорі,
А нижче стегна, рівні, наче пера.
Від шиї руки, наче дві змії,
Донизу ноги, наче дві дороги,
Волосся – аж до копчика її,
Вуста – такі жаданні, до не змоги,
Смуглява шкіра з голови до ніг
І погляд, наче промінь на світанні...
Я б в цьому розтопився, якби зміг
Здолати впертість «молодої лані»...
20.12.2001
Якби змiг
© Copyright: Виктор Дым, 2013
Свидетельство о публикации №113080105466
Свидетельство о публикации №113080105466
Рецензии
