Шон Маклех Граннег

         Шон Маклех.

          ГРАННЕГ.

     Глеб Ходорковский (перевод).

                "Когда он стоял посреди толпы в селении Дромахар..."

                (Вильям Батлер Йетс).

         Среди древнего пралеса, который веками не знал топора и тяжкого дыхания лесорубов, я учуял запах истлевшей листвы старых буков. Осознанье того, что этот лес старше меня и мудрее всех профессоров Дублина, и что многим из этих деревьев более трехсот лет и это вызвало в моей памяти древние ирландские легенды о Граннеге - лесном оборотне, который мог превратиться в ежа. И тогда я написал:

         Тот, кто называет
         ёжиков зайчиками
         а зайчиков ёжиками,
         Тот кто несёт как фонарики
         кусочки гнилого пня
         во тьму своего "Я",
         кто колдуном безногим
         каменеет средь тверди неба
         собирающий свои мысли
         как кислые ягоды
         в дырявом лукошке Сенеки,
         он пришёл в дождливом июле
         к моему костру,
         который я накормил
         сухими ветвями
         ядовитых деревьев
         он принёс свою голову
         чтоб подарить её
         тлену...



                Граннег.



                Шон Маклех
               

                «Коли стояв він серед юрби в селищі Дромахар…»
                (Вільям Батлер Єтс)

Серед старезного пралісу, що від віку ще не знав сокири і важкого подиху лісорубів, я відчув запах зітлілого листя старих буків. Усвідомлення того, що цей ліс старіший за мене і мудріший за всіх професорів Дубліна, і що багатьом з цих дерев більше трьохсот літ, спонукало мене згадати давні ірландські легенди про Граннега – лісового перевертня, що здатний був перетворюватися на їжака. І тоді я написав таке:

Той, що називає
Їжачків зайчиками,
А зайчиків їжачками,
Той, що шматки гнилого дерева
Несе як ліхтарики
У пітьму свого «Я»,
Той, що безногим чаклуном
Кам’яніє серед тверді неба,
Той, що збирає свої думки
Наче кислі ягоди
У дірявий кошик Сенеки,
Прийшов серед липня дощів
До мого багаття,
Що нагодоване
Сухими гілками
Отруйних дерев,
Приніс свою голову
У подарунок
Тліну…


© Copyright: Шон Маклех, 2013
Свидетельство о публикации №113080100809