Як ти живеш, моя кохана,
Що бачиш зараз уві сні.
Чи памятаєшь ти зізнання,
Що я поклав до ніг тобі.
Чи памятаєшь мить торкання,
Твоїх долонь, як пелюстків
Я часто чув твоє зітхання,
Що для мене було, як спів.
Як спів, як мова, чиста, солов’їна
Як тихий шепіт до зірок.
Яка ж була тоді смілива,
Та запросила на танок.
Ми танцювали вдвох ламбаду,
Тебе до себе притискав.
Долоні рук твоїх, до ладу
Своїм я сердцем приласкав.
Я загубився в ритмі танцю
Слова, що я всі розгубив
Твоїх очей... усі ми бранці
Тобі я сердце подарив
Ти прийняла дарунок неба
Яскраві сполохи зірок
Я проживу життя, як треба,
Лишень запрошуй на танок.
Танок
© Copyright: Александр Бирзула, 2013
Свидетельство о публикации №113073102912
Свидетельство о публикации №113073102912
Рецензии