Вперше твої руки льодяні
Мрії заніміли і вуста
Очі, хоч і карі, та пусті
Ані іскорки у них, ані тепла
Тіло незворушне, молоде
Злегка вкрите сріблом синюватим
А волосся –все таке ж живе
Рідкувате, сонцем перетяте
Перетяті і думки мої
Твої болі і мої тревоги
І два серця наші на межі
Ще живої перетятої любові
І годинник ніби зупинився
У кімнаті стихли і думки
Слід від поцілунку залишився
І без тебе залишилися роки.
Ті роки в яких без тебе буду
Ті де пам’ятатиму тебе
Ті в яких ніколи не забуду
Мрію , що у серденьку живе.
Мрію , що обійме й поцілує
І зігріє замість тебе почуття
Мрію, для якої подарую...
Для обох для вас, нове життя.
Вперше
© Copyright: Юлия Ганненко, 2013
Свидетельство о публикации №113073000257
Свидетельство о публикации №113073000257
Рецензии