Ти не...
Ти пішов. Ти далеко. Ти сам.
Я ж одна...і сумна, і самотня.
Ти не мій. Ти віддався світам
І між нас зажила знов безодня.
Ти пішов. Я набридла тобі.
На душі залишилася пустка,
Ти не мій і життя на межі
У стосунків у наших відпустка.
Знаю я... повернешся до мене
Лиш тоді, як заплаче душа
Прийдеш знов та мене не застанеш,
Буду я вже тоді і не я...
Не мої ж бо заплачуть і очі,
Не мої закричать почуття,
І не наші, нажаль, будуть ночі
Цілувать і мене, і життя.
Не моя тоді буде любов,
І не я простягну тобі руки,
З моїх вен потече вже не кров,
А печаль твоя й давня розлука.
Бо не знатиме серце жалю
І не знатимуть думи покою,
Хоч тебе я і ще і люблю,
Але все ж бо не буду з тобою.
Надто довго чекала тебе,
Надто щиро кохало і серце,
Надто довго без тебе жило,
Хай без тебе воно й розіб'ється...
© Copyright: Юлия Ганненко, 2013
Свидетельство о публикации №113073010305
Свидетельство о публикации №113073010305
Рецензии