Не вже та правда сльозами ридає
І за милим знову сумує,
І образ натхненно малює в віршах.
Не вже та правда сльозами ридає
І за милим знову сумує,
І немов весь світ на руках вимальовує.
Не вже та правда сльозами ридає
І за милим знову сумує,
Немов до тебе знов ланцюгами прикована,
А коли сама чує голоса,
Немов у неї параноя.
Не вже та правда сльозами рида
© Copyright: Вика Максименко, 2013
Свидетельство о публикации №113072609808
Свидетельство о публикации №113072609808
Рецензии