Н1ЧНЕ ТАКС1

Мовчки відголоси,
І не дивись назад.
Виклич нічне таксі
І поїдь на вокзал.
Чорне замов вино,
Викреслись із життя,
Сядь і дивись в вікно,
Як поїзди летять.

Ані добра, ні зла.
Слухай, немов вві сні,
Як стугонить земля,
Як догоряє ніч.
Ніби й серед людей,
Звідки ж оці жалі?
Де твої крила, де?
В небі чи на землі?

Всотуєш оксамит
Чорного небуття.
Чом же тобі щемить
Нитка твого життя?
Смуги твоїх образ,
Смішки чужих варняк
Пересіче ураз
Колесом товарняк!

Кров"ю сталевих вен
Тихо спливає ніч.
Бог у тобі живе.
Вбити Його чи ні?
Синій сталевий нерв  - 
Аж від землі до зір.
Бог у тобі не вмер!
Слухай Його  і вір!

Важко  -  не так, як всі?
Поза добром і злом?
Вийди і сядь в таксі  - 
Сонце уже зійшло.
Бог у тобі живий.
Ноша твоя легка.
Вбити його не смій  - 
Мати тебе чека.

м.Вінниця.


Рецензии