І знову ніч, на пару днів чи тижнів,
Думки покрили хмари самоти,
Та почуття літають смутку вище,
Де сяєш в небі Сонцем щастя ти.
Я пісню відпущу за небокраї,
Журбу розмиють радісні дощі,
Не вмре від суму серце що кохає,
І щиро вірить милій у душі.
Ця віра все здолає і осилить,
Коханню створить пісню – оберіг,
Щоб та одна, котра навіки мила,
Рушник поклала Долі на поріг.
Тоді навіки день новий наступить,
Ми крок на зустріч зробимо разом,
І ти магічним поцілунком в губи,
Здійсниш все те, що видавалось сном.
i знову нiч, на пару днiв чи тижнiв
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113072501128
Свидетельство о публикации №113072501128
Рецензии