Люблю
Фіалку голубу, що пробудилась нишком,
Бузку розкішну китицю в саду,
Кульбаби ніжну сонячну усмішку
Й нарцисів гордий цвіт люблю.
Люблю, як соком наливається зело,
Як томиться достигле жито,
Із жовторотиками повне ластівок гніздо…
Що кращим є, коли буяє літо?!
Ось з-під бриля поглянув боровик,
Антонівка запахла пречудово,
Барвистий лист музично шелестить.
Люблю ключі, що плинуть в небі знову.
Сніжинок несмілива круговерть
Непоспіхом, все ж сили набирає,
Мороз кує, щипає спересердь –
Люблю зиму, що тішиться, гуляє.
Та сонце глянуло тепліше з висоти
Заплакав сніг і жалібно, й невміло.
Люблю я перші подихи весни,
Коли фіалка з’явиться несміло.
© Copyright: Валентина Прищепа-Шевель, 2013
Свидетельство о публикации №113072304436
Свидетельство о публикации №113072304436
Рецензии
Здравствуйте Валентина. Мне понравилось. Красиво, певуче. Удачи.
С теплом и улыбкой.
Аурика Ротару 03.08.2013 16:04 • Заявить о нарушении
С теплом и улыбкой.
Аурика Ротару 03.08.2013 16:04 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.