Життя, як море, мерехтить,
І небо ввечері палає.
А я смакую кожну мить,
Бо їх частіш за все і маю.
Підводні скелі, течія,
Акули, бурі і пірати.
Нічого більш не знаю я –
„Cogito ergo sum” Сократа.
Я, мліючи, смакую миті,
Коли навколо пада сніг.
Я маю сонце у зеніті
І складені із митей дні.
Життя, як море, мерехтить
© Copyright: Кирилычев Александр, 2013
Свидетельство о публикации №113072303164
Свидетельство о публикации №113072303164
Рецензии
