Ожидание...
Ніч схилилась тихо на дерев вершини.
Солов'ї не спали жодної хвилини,
Та на підвіконні, серцем завмирала
Я, ціленьку нічку тебе виглядала.
Не питала в зорі: де мій милий ходить?
І думки не мала: іншу десь проводить!
Ти не забарився й з дороги не збився,
Певно, як і вчора, горілки напився.
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113072200701
Свидетельство о публикации №113072200701
Рецензии