Із лісу мила вивірочка –
Для мене, спраглого, криничка.
Вона – гніздечко у душі,
Лишень до казки не дійти.
Боявся нишком озирнутись,
Піти назустріч, ворохнутись.
Чекав жнива. Опало листя –
І лісовий горішок ближче.
Ось це так чудо! Ти у кронах,
І раптом – у моїх долонях.
Великий всесвіт – твої очі!
Симфонія зірок і Зодчий.
Бiлочка
© Copyright: Алексей Трибус, 2013
Свидетельство о публикации №113071908312
Свидетельство о публикации №113071908312
Рецензии