СВОЮ Я ДОЛЮ ДОВГО ВИГЛЯДАЛА:
БЛУКАЛА ПО СВІТАХ,ЧИ ВЗАГАЛІ НЕ МАЛА?!
АЖ ОСЬ ВОНА ПЕРЕСТУПА ПОРІГ...
ТЕПЕР УЖЕ ІЗ НЕЮ НЕ ДО ВТІХ.
ТЕБЕ,КОХАНИЙ МІЙ,ЩОМИТІ Я ЧЕКАЮ:
ДОДОМУ ПОВЕРТАЙСЯ,ДО СІМ"Ї!
З СВІТАНКАМИ ТЕБЕ Я ВИГЛЯДАЮ,
ДО ТЕБЕ ПРИГОРТАЮСЬ ЛИШ У СНІ.
З ТОБОЮ,МІЙ КОХАНИЙ,ВСЯ РОБОТА,
З ТОБОЮ В СЕРЦІ-СВЯТО Й ВІДПОЧИНОК.
МІЛКІШИМИ ЗДАЮТЬСЯ ВСІ ТУРБОТИ,
КОРОТШИМИ І ДНИНИ,ЯК НЕ ДИВНО.
НАС ВІДДІЛИЛИ ХИЖІ КІЛОМЕТРИ,
ТА Я ДУМКАМИ БІЛЯ ТЕБЕ,МИЛИЙ.
ДОЖИТИ РАЗОМ ХОЧУ Й РАЗОМ ВМЕРТИ,
НА СХИЛІ ЛІТ ЩЕ БУДЕМ МИ ЩАСЛИВІ!
Чекання
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113071809108
Свидетельство о публикации №113071809108
Рецензии