Я мовчала, а серце від болю мліло,
Сяйвом дум обіймала і пестила зором.
Лиш невміло тебе, по-другому любила,
То й наївність моя укололась докором.
Поруч ти — і духмяно так пахнуть роси,
Поруч ти — і нічого мені не треба.
Ти ковток цілющий у жаркі покоси,
Жайвір щебетливий у безодні неба.
Горько...
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113071700522
Свидетельство о публикации №113071700522
Рецензии