Моя Україна туманами вкрита,
Мов сльози, роса на троянд пелюстках,
У косах її пряне зілля та квіти,
Волошки і маки в достиглих хлібах.
Ставків невеличких зеленії очі,
Де верби спустили гілля до води,
А зорі у них заглядають щоночі
І молять про те, щоб не було біди.
Моя Україна – тополя й калина,
І пахощі м’яти, і ніжність бузку,
Антонівка стигла і запах полиний…
Все бачила ти на своєму віку.
Моя Україна – сади і долини,
Між цвітом сховалися білі хати.
У світі, напевно, така ти єдина
Дай Боже нам сили тебе зберегти.
Моя Украина
© Copyright: Людмила Мельник Глл, 2013
Свидетельство о публикации №113071609181
Свидетельство о публикации №113071609181
Рецензии