Чому життя настільки дивне,
Що ми дивуємось щодня:
Чому живемо в Україні,
Чому в нас є своє ім’я?
Чому у кожного є доля
І він іде своїм шляхом,
І хтось більш схильний не до справи,
А до красивих слів й розмов?
Себе ми взагалі не бачим,
І думаєм, що не від нас
Залежить світ, й погляд ледачий
Все споглядає без відраз.
А як подивимось в люстерко –
Іще здивуємось не раз:
«Хто ж там стоїть такий байдужий,
Нема іскри життя в очах?»
В дображення
© Copyright: Таня Задорожная, 2013
Свидетельство о публикации №113071601521
Свидетельство о публикации №113071601521
Рецензии