Усміхаюсь.
Тривог не маю.
Чому?
Бо ні раєм,
Ні диво-розмаєм,
Не називаю
Тюрму.
Бо не звикла
Тужити довго
За тим/
Дивним світлом
Перестороги
Моїм.
Усміхаюсь.
Бо вірю твердо -
Зоря
Ще прилине,
І буде горда –
Моя.
Будуть весни,
Душа воскресне,
Злетить.
Небо синє
Малій пташині
Дзвенить…
Чому?
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113071503256
Свидетельство о публикации №113071503256
Рецензии
