Олександр Павлуцький

цей вірш увійде в історію....
як перша поезія написана в співавторстві...та ще й з ким....з першою музою...))))*

У кожного своє уявлення щастя,
У кожного мрії і цілі життя....
Хтось ходить по краю і мріє не впасти,
А хтось в безнадії живе в почуттях...

Хтось в вулицях бачить останню надію,
Хтось бачить спасіння в мільйонах грошей...
Живе хтось в роботі і нею леліє,
А хтось не бажає знать сутність речей...

Для когось у зовнішніх фантиках радість,
Живе інший в власнім світі думок..
Хтось любить і, Боже, що ще треба для щастя?
А інший на серці ставить замок...

Знайди своє місце, відчуй свою душу
І в небі власного "Я" піднімись..
Не для того, щоб зверхньо дивитись на друга.
А за тим, щоб з собою підняти у вись...


Рецензии