НАЙНЕПРОХІДНІША МЕЖА
А я тобі не рідна й не чужа.
Колись давно відрізав без ножа,
Й роки, як хащі, виросли між нами.
Роки - найнепрохідніша межа.
В одному просторі ми - різними стежками.
Ти б знав тоді, то б завернув од брами,
Та в суєтності днів твоя душа
Вже аж тепер до мене поспіша.
- Пробач, - шепоче зблідлими устами.
А ми ідемо різними стежками.
Нічого нас давно вже не зближа
Й роки, як хащі, виросли між нами.
Роки - найнепрохідніша межа.
Найнепрохiднiша межа
© Copyright: Любов Ведута, 2013
Свидетельство о публикации №113071208663
Свидетельство о публикации №113071208663
Рецензии