Слабка, бліда так твої любила плечі.
Ще не вечір й ти не встиг,
подивитися у очі, закохатися у них.
Я твоя загадкова і самотня,
промовляла серед ночі, щойно подих твій затих.
Так любила твої плечі і спиралася на них.
Цілувала лиш думками, закликала, цінувала,
ще не вечір та й мені дуже мало тут тебе...
М. Г
© Copyright: Сыпко Алёна, 2013
Свидетельство о публикации №113071101595
Свидетельство о публикации №113071101595
Рецензии