Скрипка

Скрипка

Як гірко плачеш ти,
Ще й скрипка плаче
І теплі сльози кличе-викликає.
Не дорікай мені, що мої коси
Твоя рука уже не розплітає.

Людського досить осуду і суду
За ту любов, таку святу і грішну.
Не дорікай мені, і я не буду
За те, що я - кохана, та колишня...

Я, як могла, докупи все ліпила,
Надію я плекала і чекала...
А скрипка грала - спогади ятрила
Про те, як я колись тебе кохала.


Рецензии
Чудові рядочки.

Галина Полищук Ярмульская   15.09.2013 00:11     Заявить о нарушении
Щиро дякую! Радості, щастя, Галю!

Любов Ведута   15.09.2013 22:48   Заявить о нарушении