Вже мiсяць, наче мiдний таз... Марго Метелецкая
Сияет месяц – медный таз –
Над самой тропочкою к дому…
Упали сумерки – и враз
Всё-всё предстало по-другому:
И кваканье кичливых жаб –
Я их боюсь, хоть и большая! –
И запахи – они кружат,
Июнем – небо обольщая!
Пьянящей сущностью земной
Пронизываюсь пуще, пуще…
И через пашню по прямой
Зави`хорюсь… на сон грядущий…
*****************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2013/06/28/7352
Вже місяць, наче мідний таз,
Блищить над стежкою додому...
Запали сутінки - і враз
Знаходжу вартісне у всьому –
У кумканні поважних жаб –
(Від них нажахано тікаю!),
У пахощах червневих зваб
Звідсіль - і ген...до небокраю!
П'янкою сутністю землі
Пронизуюся дужче й дужче...–
І навпрошки я по ріллі
Чеберяю...на сон грядущий...
Свидетельство о публикации №113070802125
Правда там вообще-то про квакающих лягушек :-)
И слово "завИхорюсь" я чевой-то не слыхал.
А стих хорош! :-)
Незнайка 2 12.07.2013 21:54 Заявить о нарушении
А глагол "завихориться" существует! Нечасто употребляется - но здесь это и надо было. Хотя "чеберяю" оригинала и поспокойнее...
СПАСИБО!)))
Фили-Грань 13.07.2013 08:35 Заявить о нарушении
А квакнуть не по делу могу!)))
Фили-Грань 13.07.2013 09:36 Заявить о нарушении