Хто це такий? То- Привид ночі!
Чого він ходить, що він хоче?
Чого боїться простих питань?
Може примарних сподівань?
Живе собі десь у лоні лісу,
Він п'є з ночей, бере валізу --
Складає грози , сраглі ночі,
Крихкі слова і сни пророчі,
Поклеєні -- розбиті чаші...
Холодні роси -- сльози наші.
Той привид ходить, знає, баче!
Вже набувають нових значень
Якісь принишклі почуття,
Чиїсь розхристані життя...
Жовті листи в старих конвертах,
Пейзажі на чужих мольбертах.
Приходить, в'ється у сутінках
Той привид ночі, що в сторінках
Нічного царства- живе до ранку,
Та щезне з сонцем у серпанку...
Innes
Привид ноч
© Copyright: Инна Цурка, 2013
Свидетельство о публикации №113070708179
Свидетельство о публикации №113070708179
Рецензии