На поклик мрiй
На поклик мрій озвуся: - Так, це я!
На поклик мрій, барвистих і столиких,
Несу свою мораль, своє ім"я,
Своїх тривог мовчання, шепіт, крики.
Вібрує світ поривами душі,
І вітер студить розпашілі скроні,
А я для вас пишу свої вірші,
Несу відкрито серце у долоні.
Пливу - і веселкові паруси,
Лечу у сонця золотому колі,
І забиває подих од краси,
Що сяє в мрій небеснім ореолі.
Світанком раннім зміниться пітьма.
Мій світ такий. І, думати я смію,
В любові він, бо він - любов сама.
По-іншому я, вибачте, не вмію.
Свидетельство о публикации №113070704107