Тихо в лісі… Там віє спокоєм.
Сосни гІллям тихо качають…
Я ходила в ліс за осОкою,
А знайшла кущі Іван-чаю…
Цвіт горить на стеблі високому!
Кажуть, в ніч на Івана Купала,
Квітка ця наливається соками,
Де з багаття іскра упала!
Заварю я зілля Іванове,
В забуття солодке порину…
Все забуду, що бУло оманою,
Всі жалі і тривоги покину!
Те, що не моє – віддАлиться,
Чари злі упливуть луною,
А нещира дружба – відвАлиться,
Те, що справжнє – хай буде зі мною…
Иван-чай. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113070701041
Свидетельство о публикации №113070701041
Рецензии
