Серед кущів бузку зупинилося серце,
вона тихо сидить і не може встати,
по руках пішли мікротріщінки,
-Треба було його подалі сховати!*
Небо насуплюється,хмари згортаються,
сум дивиться через її плече,
як тепер той,хто був завжди поряд,
у спогадах болить щемить і пече!
Нехай лиє дощ ,світить сонце
йде сніг,блищить віконна рама,
їй холодно,тепло,їй всеодно,
бо в душі тепер зіпсована гамма!
Вона і сум разом наодинці,
хто ж тепер поверне її долю?
самотня квітка на бузковій гілці,
вона його втратила майже без болю!
Самотня Irisvk ruta Рута
© Copyright: Наталия Губерникова, 2013
Свидетельство о публикации №113070604793
Свидетельство о публикации №113070604793
Рецензии