Ходзю я зь по Янови та ос собираю соби з

А нащо мни жиночка
Мылынька щоб

Очи. Ах, очи мои!
Жизни ли вы й архив.
Вота ш: идёт молодушка! Ах, да яка ш хорошая!

В жовтынь усё зь одэванэ.
Дэ ж воно. Тэе во сэрдынько.
Не-ы! Ты нэмоч, отчым мий. Нащо ля мни щэ й фото тэ Х!

Так бо ш  здыймэ ий Бош тэбэ вж.
А то вин бовтае щэ:
От я такой-расьсякой, Кобзой
Сыграю табе на гармоньц!

Та й от: на тайот я вжо п.
Пошла! А народ-народ!..
Валыць! Бутта мёд грыбёць! Ий ниц а ни й вийдай Змий:
Дэ? Хто? Поэт жыВВый?!

Да то ж пошоВВ дурный!
Бач, якы постолы ж! Хари-Хари! Радый! Я но, шоб вамп рады да даты ек ззади з.
Ну, так от, назырком да й дай каблука щэ й пирдь.

Пирод пирогоф даёць!


Рецензии