Ти мій власний смак ментолового кенту
Замість ранкової кави щоночі.
І я зовсім не проти нічного івенту,
Коли подихом вздовж тіла, або очі в очі.
Ти ніби моє заборонене кохання
Аморальними суспільними забобонами.
І якесь прохання, моє маленьке прохання,
Вишикувалось у Всесвіті децибельними колонами.
І не треба крику, не потрібно істерик,
Коли поруч добре і з першого погляду…
Ти мій загублений посеред атлантичний берег,
А я жертва твого приватного медогляду.
Беззаборонно близько і до біса нескромно,
Коли губи… і солодкий присмак сподівання.
Вечір. Зорі. Ліхтар. Томно.
Ти моє заборонене над кохання…
заборонене
© Copyright: Дарья Да, 2013
Свидетельство о публикации №113070505617
Свидетельство о публикации №113070505617
Рецензии