Колись він зрозуміє те,в чому була його помилка,
відчує аж до кісток той біль,який пронизав чуже тіло,
побуде у ролі невинної жерви,
та хтось подасть йому мотузку і мило!
Колись він таки впаде на коліна,
нічого у цьому світі не проходить безслідно,
як це,коли ти занадто принциповий,
та твоєї душі,майже не видно?
Спробує на смак бути невідомим,
сидіти мовчки бо в тебе немає навіть ім*я,
і всі твої спроби,
закінчуються і починаються мов в алфавіті на А,а не на Я!
Слова за жалем,серце в п*яти,
й спокійне наче мертве лице поміж тим,
він так хотів бути точкою опори,
а натомість став просто ніким!
Варто т льки зламатиvk ruta Рута
© Copyright: Наталия Губерникова, 2013
Свидетельство о публикации №113070406581
Свидетельство о публикации №113070406581
Рецензии