Пiд вежею, в альтанцi

Сергий Труш
У славному Перемишлі, подалі від юрби,
Від справ подалі, бізнесу та гро’шей…
Знайдіть хвилини спокою, позбудьтесь від журби,
У спеку літню - скиньте смутку но’шу.

Альтанка, що вже сотню Божих літ
На місці, де коханням жило древнє місто.
Злились події біля вежі білої у міцний моноліт,
Цілунки пагорб прикрашають, наче бюст, намисто.

А липи цвіт, та запах меду на твоїх устах -
Бентежитимуть не одне ще нове покоління.
Закохані прославлять почуття, розквітне час в піснях,
Йти, всупереч всьому, хай вистачить сумління.

Набравшись сили, відпочивши від усього люду й світу -
Спускайтесь вниз, пориньте в океан, що берегів немає…
Нехай могутній «Ра» зігріє та наповнить світлом, -
Творіть добро, всміхайтеся…
                Альтанка з вежею Вас вірно зачекають.

Поет ХХ сторіччя
03.07.13 Перемишль (Przemysl) РП 14:30-15:00


© Copyright: Сергий Труш, 2013
Свидетельство о публикации №113070403780
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Сергий Труш
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Сергий Труш