руками моєї бабуні
збиралися в клопоти будні
влягалися в трепоти стуки
носилися відра зі студні
у біблій горталися звуки
очима моєї бабуні
світилися вікна зимою
дороги трималися дому
два янголи стали за мною
її і той мій невагомий
у серці моєї бабуні
так тепло що сльози солодкі
і легко що слово із пуху
так рідно що вік закороткий
і світло — ні тіні від руху
з думками моєї бабуні
я ходжу по білому світі
за медом із дьогтем для брами
мій голос що дзвонами шитий
на вітрі цвіте прапорами
усмішки моєї бабуні
трималися зорі що впали
у кутиках сонце лягало
і сходило небо трипало
на груди мої
як бабуні не стало
3 Липня, 2013
RIP...
для бабунi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2013
Свидетельство о публикации №113070306849
Свидетельство о публикации №113070306849
Рецензии
Юрочко, щемно та ніжно, слова щирі, образи пухові. Не бабуся, а бабуня. Царствія їй Божого, вона того варта! А тобі велике спасибі за пам"ять та любов до рідної душі!
Обіймаю, співчуваю,
Таня
Татьяна Левицкая 19.07.2013 15:18 • Заявить о нарушении
Обіймаю, співчуваю,
Таня
Татьяна Левицкая 19.07.2013 15:18 • Заявить о нарушении
Дякую, Тетяночко, за співчуття.
Найближчі - не вмирають, вони просто вимушені чекати на нас у потойбіччі, а час пролітає - і не зауважиш...
Юрий Лазирко 19.07.2013 22:07 Заявить о нарушении
Найближчі - не вмирають, вони просто вимушені чекати на нас у потойбіччі, а час пролітає - і не зауважиш...
Юрий Лазирко 19.07.2013 22:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.